Нет!Не пытайтесь меня остановить.
Свет!Воссиял и я буду вечно жить.
Смерть!Не боюсь,отойдите прочь!
Бог!Защитит,не пугает ночь.
Грех!Не имеет власти,он разрушен.
Жизнь!Во Христе,лишь Бог мне нужен.
Да!Признаю,грехов не мало,
Но Ты простил,я новой стала.
Крест!Я несу,ведь Ты желаешь,
Пусть тяжело,Ты помогаешь!
Всё я смогу,всё я сумею,
Ведь Ты со мной,я в это верю.
Боль!Может быть,и сердце рвет на части,
Всё претерплю,Господь!
В Твоей я власти.
Страданья,униженья,муки...
Я не смогу,но Ты поддержишь руки.
Комментарий автора: Простите пишу через телефон не всё входит,приходиться урезать.
Ради Тебя Господь,на всё готова!
Упасть,подняться и идти снова...-это окончание.Не будьте строги,но будьте искренни.
Алёна Маркевич,
Сургут
Родилась 20.07.1980г.,в г.Сургуте.Уверовала в 2007г.,будучи в положении,в данное время имею двух дочек Надежду и Веру.Сейчас не помышляю своей жизни без Господа,за что Ему слава!Надеюсь мои стихи помогут кому то обрести Христа!Желаю чтоб было так(1-е Кор.2:4),всех вам благословлений!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
