До кімнати заглянуло сонечко. Аж чує малесеньке дзеркальце хвалиться перед гребінцем:
- Який у мене чарівний світлий промінчик! Як на мене всі задивляються!
Цілий день не замовкало дзеркальце, вже аж гребінцю набридло. Та нарешті, сонечко зайшло, а згодом і електричне світло вимкнули. Стало зовсім темно. На землю опустилась ніч. Ніхто більше не цікавився дзеркальцем.
- Це через те що усі сплять, - пояснило воно гребінцю.
Нарешті й дзеркальце замовкло…
Наступив ранок. Виглянуло сонечко. Розкидало сої промінчики навкруги, не забуло й про кімнату. Вділило і їй промінчик. Дзеркальце одразу ж і відбило його.
- Який знову у мене класний промінчик вийшов! - вигукнуло воно.
Та звиклий до його похвальби, гребінець вдав що не чує. Щоб привернути його увагу дзеркальце іще дужче залементувало. Воно аж підстрибувало з нетерпіння… Та й упало. Проте не розбилось. Пластмасовий обідок, що був навколо нього, врятував, хоч сам і тріснув. Проте, з задньої частини дзеркальця, відколовся глянцевий срібний покрив, той що зображення дає.
- Де ж твій промінчик? - питається гребінець.
Мовчить дзеркальце…
- А чому це я себе у тобі не бачу? - далі випитує той.
Мовчить дзеркальце…
Та й що воно могло сказати, бо ж без срібного покриття перетворилось у кусочок звичайнісінького скла…
Мучинский Николай ,
Тернополь, Украина
Женат. Двое дочерей.Собираю разные удивительные истории-свидетельства, которые случаются с нами в реальной жизни ибо Господь творит чудеса и по сей день. С Божьей помощью пишу по них рассказы, в основном на украинском языке. Есть и небольшая часть рассказов надуманных. Они из личных наблюдений и рассуждений, или сотканы из нескольких историй.
Божих Вам благословений! e-mail автора:ilkivkolja@i.ua
Прочитано 4037 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Сказка для деда - Николай Погребняк Попросила меня внучка: "Деда, расскажи мне такую сказку, чтобы совсем-совсем новая была".
Ладно, сочиню тебе сказку, - согласился я. Чего, думаю, в этом сложного? сначала "жили-были", а потом пусть герои что-нибудь волшебное сделают - вот и вся сказка.
Согласился. А с чего начать, не могу придумать, да и о чём будет сказка, тоже никак не решу. Сяду-ка я у окошка, подожду вдохновения, а потом возьмусь за работу. Жду, жду. Не приходит вдохновение.
